161230 Liga 00Кількість приватних оборонних підприємств в Україні постійно зростає, проте, потенціал цього національного сегменту використовується далеко не повністю. Саме це зумовило створення Ліги оборонних підприємств України, Про що було оголошено в Києві наприкінці 2016 року. Ліга має об’єднати усі приватні оборонні підприємства країни та пропонує своїм членам перспективи виходу на якісно новий рівень взаємодії з державою.

 

21 грудня 2016 р. у прес-центрі «Укрінформу» відбувся Круглий стіл: «Потенціал приватних оборонних підприємств України. Шляхи розвитку і подолання проблем» за участі представників урядових структур, депутатського корпусу, РНБО України, МО України, державних і приватних оборонних підприємств, громадянського суспільства, експертного середовища, ЗМІ тощо.

 

161228 02 liga

 

Організатором цього важливого заходу виступив ЦДАКР, один з учасників та засновників нещодавно створеної недержавної структури – Ліги оборонних підприємств України (Ліга).

 

Унікальність заходу полягала в можливості створення комунікації його учасників, обміну досвідом роботи і поглядами на перспективу роботи на вітчизняному і міжнародному ринку ОіВТ тощо. Під час круглого столу також демонструвалися вже існуючі зразки високотехнологічного обладнання, БПЛА, РЛС, а також бойові машини, створені вітчизняними приватними підприємствами.

 

Учасники заходу відверто обмінялися поглядами стосовно сучасного стану і шляхів подальшого розвитку оборонного сектору України, існуючих і перспективних викликів тощо. З огляду на першочергову необхідність забезпечення українського війська сучасними зразками ОіВТ, а також нарощування експортного потенціалу, йшлося про діяльність Ліги на цьому шляху і створення синергії держави і приватного бізнесу.

 

Відкриваючи захід, директор ЦДАКР Валентин Бадрак повідомив про створення Ліги та зупинився на першочергових завданнях, що стоять перед новою структурою, та відкрив дискусію щодо можливих напрямків їх вирішення.

 

Питання більш активного залучення і ефективного використання потенціалу приватних підприємств для створення сучасних зразків ОіВТ зумовлене як об’єктивними потребами ЗСУ і НГУ, які протистоять агресору на Донбасі, так і необхідністю нарощування експортного потенціалу.

 

Адже Україна, як один з потужних гравців на міжнародному ринку ОіВТ, що входить до першої десятки, для утримання і поширення власних позицій вона має постійно і системно розвивати вітчизняну оборонну промисловість і створювати нові конкурентні зразки озброєнь.

 

З огляду на зазначене, виникають цілком слушні питання щодо того, а чи спроможні сьогодні українські оборонні підприємства, як державні, так і приватні, доля яких зростає, реально збільшити випуск продукції? Чи існуючі сьогодні в Україні правила гри у цій сфері об’єктивно сприяють реальній конкуренції і чи є держава ефективним менеджером?

 

За великим рахунком, потенціал для подальшого нарощування випуску конкурентної оборонної продукції все ще залишається доволі високим, а ось існуючі правила гри та законодавча база в країні вже не відповідають вимогам часу, не сприяють його реалізації і розвитку, оскільки застаріли, і потребують перегляду і вдосконалення.

 

До того ж, монополізувавши ринок вітчизняної оборонки, держава з об’єктивних причин так і не спромоглася стати ефективним менеджером. Особливо це відчутно в порівнянні з досягненнями вітчизняних оборонних підприємств приватної форми власності, розвиток яких останнім часом на фоні російської агресії проти України стрімко прискорився.

 

За словами директора ЦДАКР, кількість приватних оборонних підприємств в Україні постійно зростає, проте, потенціал цього національного сегменту використовується далеко не повністю. Саме це зумовило створення Ліги, яка має об’єднати усі приватні оборонні підприємства країни з перспективою виходу на якісно новий рівень співробітництва з державою.

 

161228 04 liga

Валентин Бадрак: В Україні значно зросла кількість приватних оборонних підприємства

 

Перш за усе, йдеться про виконання головного спільного завдання-створити для нашого війська перспективні системи озброєння, що дозволять вести безконтактні бойові дії з агресором. Поряд з цим, з точки зору державних інтересів України, важливою складовою оборонного виробництва залишається розвиток його експортного потенціалу.

 

Участь в роботі Круглого столу депутатів ВР України свідчить про розуміння і підтримку представниками законодавчої гілки влади важливості питання, що було винесено на дискусію. Зокрема, Павло Кишкар наголосив на важливості створення Ліги, діяльність якої сприятиме вирішенню важливого завдання з переозброєння українського війська, зростання економіки і підвищення рівня безпеки України.

 

161228 06 liga

Павло Кишкар: Війна повинна стати точкою зростання економіки України

 

Він висловився на користь розробки і використання в оборонній промисловості України найсучасніших високих технологій, що сприятиме також збільшенню експорту ОіВТ, а також запевнив учасників заходу у своїй підтримці діяльності Ліги та налагодженні сталої ефективної комунікації з відповідними комітетами ВР України для лобіювання вчасного розгляду необхідних для оборонного сегменту законопроектів. Зокрема, сьогодні це близько десятка законопроектів та законодавчих актів, що стосуються виробництва ОіВТ, державно-приватного партнерства, військово-технічного співробітництва тощо.

 

Успіх Ліги на шляху посилення оборонної промисловості, зазначив Павло Кишкар, буде і успіхом держави. Ми маємо працювати разом, така комунікація є важливою, необхідною і може бути ефективною. Ми вже мали нагоду пересвідчитися, що приватні підприємці можуть створювати сучасні зразки ОіВТ-це факт.

 

Віталій Немілостивий, Почесний голова корпорації «Укрінмаш», зупинився на важливості впровадження змін в законодавчій площині оборонного виробництва, оскільки існуюче законодавче поле відстає від подій, порушуються конституційні права суб’єктів господарювання, які фактично не мають рівних умов.

 

До того ж, «Укроборонпром» фактично виконує і державні функції з адміністрування і, зрозуміло, на свою користь. Відтак, монопольне становище ДК не сприяє розвитку ОПК, порушує права виробників і має бути скасоване. Державну форму доцільно залишити лише для стратегічно важливих підприємств, решту варто приватизувати. Це світовий досвід.

 

161228 05 liga

Віталій Немилостивий: В Україні немає рівних умов в сфері оборонної промисловості

 

Почесний голова корпорації вважає, що Закон України про створення «Укроборонпрому» має бути скасовано, оскільки існуюча система суттєво обмежує можливості приватних виробникі брати участь у створенні нових видів ОіВТ, існує фактична дискримінація державою приватного сегменту оборонки. Наприклад, на етапі підготовки виробництва держава не має права підтримувати приватного виробника, на відміну від державного.

 

До того ж, сьогодні приватний виробник для експорту своєї продукції має узгоджувати це з «Укроборонпром», тобто, власним конкурентом, для погодження ціни і права підписати контракт. Ось це і є монополія держави.

 

В.Немілостивий торкнувся і дуже важливого питання функціювання в рамках ОПК України інституту головних конструкторів (ГК). Він зазначив, що ГК має відповідати за стан справи в цілій галузі, а не на окремому підприємстві, де він працює. Проте, на практиці це не так.

 

ГК в існуючій системі координат незалежно від галузі змушений виконувати усні (!) вказівки щодо залучення або ні того чи іншого приватного суб’єкта до конкретних проектів ДК «Укроборонпром». Необхідна широка дискусія в суспільстві із залученням фахівців, економістів і експертного середовища щодо того, яку модель оборонної промисловості доцільно запровадити в Україні.

 

Передусім, потрібен стратегічний погляд-бачення того, як саме має працювати система ОПК і ВТС. Втім, 100% приватних підприємців розуміють, що діюча сьогодні заперечувальна система застаріла, є неефективною і стримує оснащення ЗСУ/НГУ сучасними зразками ОіВТ за найнижчими цінами, гальмує розвиток і загрожує безпеці держави.

 

Сьогодні кількість приватних оборонних підприємств (понад 150) вже набагато перевищує кількість державних, це понад 2/3 загального обсягу виробництва. На них прийшлося 13,3 млрд грн. Державного Оборонного замовлення, тоді як на «Укроборонпром» - 4,4 млрд грн.. зайві.

 

Олег Висоцький, Голова Ради директорів ПАТ «Науково-виробниче об’єднання «Практика» вважає, що Ліга має стати «знаком якості для українських виробників оборонної продукції». На його погляд, варто здійснити інвентаризацію і аудит усього приватного виробництва оборонної та подвійної продукції, а також наукових установ в Україні.
Також доцільно подбати про об’єднання підприємств для створення якісного спільного продукту з високою доданою вартістю. Важливою є також співпраця з державними оборонними підприємствами, а не конфронтація з ними. До речі, державні підприємства мають багато аналогічних проблем, це і застаріла нормативна база, необхідність переходу на стандарти НАТО тощо.

 

Приклад цього – ДК «Укроборонпром», КБ Південне та деякі інші підприємства, де разом з іноземними партнерами вже створюються нові унікальні системи. То ж, маємо наявний потенціал в цьому напрямку і перспективу виходу на міжнародні ринки.

 

Олег Висоцький повідомив про нещодавнє відвідання нашими приватними виробниками ОіВТ штаб-квартири НАТО в Брюсселі, де були присутні також чисельні співробітники військових аташатів, які активно цікавилися українською продукцією і можливостями.

 

На розвиток цього, Валентин Бадрак повідомив, що саме зараз, під час роботи Круглого столу в Києві, представник Ліги знаходиться у відрядженні в Польщі, де разом з представником «Укроборонпрому» вивчає на одному з заводів можливість організації спільного виробництва.

 

Депутат ВР Тарас Пастух нагадав, що держава, на жаль, не є ефективним менеджером, адже вона сама у себе на безальтернативній основі замовляє продукцію, сама себе контролює і створює певні переваги, преференції тощо. На його погляд, ДК «Укроборонпром» в теперішньому вигляді-це вже вчорашній день.

 

На відміну від державних, приватні виробники значно ефективніші, адже вони мають за мету отримання прибутку, тоді як державні – насамперед, виконання держзамовлення. Різниця очевидна і тому маємо активно розвивати державно-приватне партнерство.

 

Одним з напрямків розвитку приватного сектору української «оборонки» має бути залучення іноземних технологій для організації спільного виробництва ОіВТ в Україні. Тому поряд із запровадженням нових розробок на озброєння ЗСУ або НГУ слід дбати і про експорту перспективу.

 

Артем В’юнник, директор ТОВ »Науково-виробниче підприємство «Атлон Авіа» вбачає в якості одного з важливих завдань Ліги передусім забезпечення розробки відповідної законодавчої бази, нових нормативно-правових актів, що сприятимуть розвитку вітчизняного ОПК в цілому.

 

Директор «Атлон Авіа» також вважає, що однією з ключових проблем для приватного сектору є існуюча радянська система ціноутворення. Втім, застосовувати однакові механізми для державних і приватних фірм оборонної сфери, не завжди доцільне, адже вони працюють в різних умовах.

 

161228 08 liga

Артем Вьюнник:Ліга оборонних підприємств створена на виконання потреб часу

 

Так, коли держава замовляє продукцію у державного підприємства, тобто, сама у себе, і коли не потрібно вкладати кошти в ДКР-це одне, а коли замовляє ту ж саму продукцію у приватного виробника, який вкладає у виробництво власні кошти або інвестиції - зовсім інше.

 

І якщо говорити про 1% прибутку, який зараз дозволено отримувати, про який розвиток виробництва може йти мова? Наприклад, «Атлон Авіа» є науково-виробничим підприємством, де наукова складова і експеримент мають велику частку, витрати на них в існуючих реаліях врахувати складно.

 

Відтак, приватний виробник має шукати додаткові кошти для фінансування нових розробок. Державні виробники в цьому сенсі почуваються набагато краще. Тому, вкрай потрібна розробка нової концепції, що забезпечить формування пакету змін системного порядку. В цьому плані Ліга – це об’єктивна реакція на вимоги часу.

 

Депутат ВР Олексій Скрипник був більше категоричним, зазначивши, що з точки зору організаційної структури ситуація в ОПК України є катастрофічною. Синергія державних і приватних підприємств – це єдине, що може врятувати їх сьогодні.

 

Передусім, потребує вдосконалення організаційна структура, ДК «Укроборонпром» має позбутися невластивих виробнику ОіВТ державних регулюючих функцій, а також штучно створених переваг над рештою виробників, що порушує ринкові правила конкуренції і заважає розвитку оборонного сегменту в цілому. Концерн має навчитись конкурувати на внутрішньому ринку, щоб у майбутньому конкурувати на зовнішньому.

 

А фактична відсутність сьогодні конкуренції для держпідприємств-це найгірше, що може бути, адже вони втрачають стимул до роботи, якість розробок і, як наслідок, відстають від потенційних конкурентів. Адже якість кінцевого продукту може гарантувати лише жорстка конкуренція між сильними партнерами, що працюють в рівних умовах.

 

Неконкурентність державних підприємств видно хоча б з порівняння того факту, скільки грошей виділено ДК на розробку БПЛА, які той же «Атлон Авіа» міг би вже успішно виробляти. А ще втрачається час, адже державна структура лише починатиме розробку, яку приватна вже давно завершила…

 

Cучасна техніка є дуже складною, насиченою електронікою, яку у всьому світі виробляють переважно приватні компанії. А вони насамперед зацікавлені в отриманні прибутків-такою є об’єктивна реальність. Державна структура зробити цього неспроможна.

 

Тому слід поєднати державних і приватних виробників, наприклад, в рамках конкретних проектів і програм, іншого виходу немає. Тому для успішності Ліги слід ретельно проаналізувати її структуру. Вже зараз в рамках окремих розробок на наш ринок ОіВТ зайшли окремі іноземні компанії (системи зв’язку та інше).

 

Але навіть за умов війни, що триває, не можна забувати про експорт, адже без нормальної конкуренції не може бути створений конкурентний продукт, який матиме попит на міжнародному ринку ОіВТ. Ми маємо унікальну можливість створювати і пропонувати на експорт зразки озброєння, що успішно перевірені в бойових умовах сучасної війни.

 

Зокрема, щонайменше три українських фірми, що працюють над створенням БПЛА і систем боротьби з ними, мають серйозні і цікаві напрацювання і зацікавленість з боку потенційних закордонних покупців. Я за державний ОПК, але... якщо ми не підемо на співпрацю з приватними виробниками у цій сфері, успіху не буде.

 

161228 01 liga

 

Продовжуючи дискусію, Валентин Бадрак зазначив ще одну небезпеку, яка є наслідком неврегульованості законодавчого поля і відсутності належних умов для зовнішньоекономічної діяльності. Це вже навіть не виток мізків за кордон, зараз ситуація ще більш небезпечна-йдеться про виток цілих виробництв!

 

Адже за відсутністю цивілізованих правил гри з боку держави, деякі розробники змушені переносити виробництво за кордон. Зокрема, йдеться про одного з вітчизняних розробників систем боротьби з безпілотниками... Відтак, найближчим часом ми будемо змушені купувати ці розробки для себе за кордоном, тоді як наші громадяни своєю працею збагачуватимуть чужі країни.

 

Ігор Кабаненко, адмірал у запасі, Президент UA.RPA, підкреслив, що Державно-приватне партнерство – це шлях будь-якого ліберального суспільства і держави, економіка якої побудована на ринкових засадах. Проте, «…на жаль в цивілізаційному вимірі в Україні державно-приватне партнерство відсутнє. Це серйозна проблема».

 

Зараз спостерігаємо помітне скорочення розробок і відволікання величезних ресурсів зовсім на інші цілі. Але має бути розуміння, що сучасна війна є суто технологічною і перевагу матиме той, хто володіє більш просунутими технологіями, а відтак, і новими видами зброї. Ми все ще дуже уразливі в цьому плані.

 

В той же час, ми бачимо спроби точкового і цілеспрямованого промацування противником нашої оборони з використанням новітніх систем розвідки і ураження. Розробка сучасних ОіВТ вимагає партнерства, побудованого на засадах взаємної поваги, тому маємо об’єднати наші зусилля.

 

Адмірал підкреслив значні можливості зовнішніх ринків. Західні компанії готові до співробітництва. При цьому, підкреслив він, приватний сектор для них є більш привабливим, ніж державний.

 

Владислав Сотник, заступник начальника ЦНДІ ОіВТ ЗС України, запевнив від імені ЦНДІ про підтримку створення Ліги і висловився за реальну співпрацю з підприємствами різних форм власності. На його думку, відправною точкою для оборонної промисловості України є потреби ЗСУ.

 

Розвиток оборонної політики можна розглядати в 2-х напрямках. По-перше, це традиційний шлях. По-друге-це поява нових гравців, нових технологій і принципово нових можливостей. Таким чином, застосування механізму ДПП дозволить нам підвищити якість продукції, військової і спеціальної техніки, залучити нові технології, в т.ч. проривні, критичні, а також цивільні, здешевити продукцію тощо.

 

161228 09 liga

Владислав Ситник: Міністерство оборони підтримує створення Ліги оборонних підприємств

 

Це також можливість скорочення бюджетного навантаження і ризиків, пов’язаних із залежністю витрат на виробництво зразків ОіВТ від бюджетних надходжень, що характерно для державних підприємств ДК «Укроборонпром». Треба думати також про серійне виробництво ОіВТ, технічний супровід техніки протягом життєвого циклу тощо.

 

На його думку, проект ДПП повинен забезпечувати вищу ефективність діяльності, в порівнянні з лише державними партнерами, передбачати фінансування проекту з боку приватного партнера, розподіл відповідальності та ризиків між державою-державними партнерами, та приватними партнерами.

 

Для ефективної роботи Ліги було запропоновано створити Наглядову Раду, за участі досвідчених політиків, промисловців, військових тощо: Володимира Горбуліна, Юрія Єханурова, Сергія Кириченка та інших поважних осіб і досвідчених фахівців своєї справи.

 

Юрій Єхануров, колишній прем’єр-міністр та міністр оборони України, член наглядової Ради Ліги, вважає, що мілітаризація України дозволить країні вистояти в сучасних складних умовах. На його думку, ми багато в чому поступаємося агресору в озброєнні.

 

Ворог в більшості випадків все ще має можливість і викривати нас раніше, і стріляти на більшу дальність. Тому актуальна тема переозброєння нашого війська має вийти на новий рівень.

 

161228 07 liga

Юрій Єхануров: Мілітаризація України дозволить вистояти країні в сучасних умовах міжнародної обстановки

 

Ми почали говорити про професійну армію. 57 тис контрактників – це далеко не професійна армія. Але, це її початок. Для такої армії необхідно нове озброєння і автоматизовані системи управління. Проте, на жаль, до цього часу ми не приділяли належної уваги саме запровадженню автоматизованих систем управління військами.

 

Юрій Єхануров висловив побажання якомога скорішого становлення Ліги в якості успішної структури. Він зазначив, що тема мілітаризації має бути в голові кожного українця, бо Донбас – це надовго. Ми нікому не потрібні і маємо розраховувати лише на себе без жодних ілюзій.

 

Поряд з цим, Ліга має займатись і військово-патріотичним вихованням в школах, знайти себе в системі громадських координат, об’єднань, що вже існують. І водночас не потрапити у залежність від тієї або іншої групи впливу, яким потрібна «кишенькова» Ліга.

 

Державно-приватне партнерство – маємо разом об’єднати зусилля. Треба починати з перемоги, щоб через рік можна було поставити собі плюс. Що буде заважати? Перш за усе, пострадянський спосіб мислення, який не дозволяє МО і усій системі стати іншими. Монополізм треба подолати.

 

Сергій Тетерук, радник Генерального Директора ДК «Укроборонпром», висловив власні погляди на стан справ в ОПК країни. За підсумками 2016 року 38 % ДОЗ припало на ДК, тоді як у 2015 р цей показник становив більше 60%. Тобто, частка приватного сектору суттєво зросла. І це без урахування робіт з ремонту ОіВТ, які фінансуються окремо.

 

Втім, законодавство залишається дискримінаційним по відношенню до приватного виробника. Навіть в законопроекті «Про виробництво зброї» передбачається можливість отримання з бюджету коштів на підготовку виробництва оборонної продукції підприємствами недержавної форми власності на зворотній основі, тоді як державні-на незворотній.

 

Питання потребує всебічного громадського обговорення і тут Ліга могла б відіграти важливу роль. Також слід розробити законодавчу основу щодо передачі в концесію підприємств державної форми власності.

 

Існуючий закон про ДПП не враховує специфіку оборонного виробництва, в т.ч. специфічні питання збереження таємності, військової таємниці тощо. Законодавство відстає від обстановки, що змінюється і вже не відповідає останній. Тому приватні виробники мають отримати більше можливостей для виходу на зовнішні ринки.

 

Олександр Камурзаєв, Голова спостережної Ради ВАТ «ЧеЗаРа», зі свого боку, відносить до перешкод на шляху розвитку вітчизняної «оборонки» використання застарілої нормативно-правової бази, зокрема, Державних ТУ ще 60-х років. Адже за цей час з’явилося багато нових матеріалів,технологій і принципово нових систем тощо, які не лише змінюють процес виробництва, але й надають кінцевій продукції нової якості.

 

То ж, як бачимо, учасники круглого столу майже одностайно висловилися на користь необхідності реформування ОПК України на користь адаптації його до вимог сучасності, адже фактично, будемо відверті, комплексом його можна назвати доволі умовно. Також важливо, що і керівники приватних підприємств, і державних с структур, і ВР України були єдині щодо бачення перспектив подолання існуючих перешкод, подальшого вдосконалення державно-приватного партнерства у сфері оборонних розробок і діяльності Ліги на цьому шляху. Бо є розуміння того, що разом вони - сильніші!

 

161228 03 liga

 

Довідка Defense Express:

 

Рішення створити неурядове об’єднання українських підприємств і організацій, які є виробниками/розробниками продукції оборонного та подвійного призначення, було прийняте під час ХІІІ Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека-2016» керівниками декількох десятків таких структур.

 

Створення Ліги пов’язано із наміром об’єднати зусилля приватних підприємств оборонної промисловості навколо удосконалення внутрішньої кооперації, налагодження ефективного державно-приватного партнерства у оборонно-промисловій сфері, реалізації спільних зусиль щодо удосконалення маркетингу оборонної продукції приватних підприємств як всередині держави, так і на ринках іноземних держав. Головним напрямом роботи Ліги визначено участь її членів у ефективному та якісному переозброєнню Збройних сил України.

 

Ліга виступає за поступову зміну колишніх радянських механізмів та процедур на внутрішньому ринку озброєнь, а саме: у напрямку створення рівних прав для діяльності приватних і державних підприємств, певних змін у нормативно-правовій базі, що регламентує функціонування ОПК.

 

Окремим напрямком зусиль Ліги стане формування умов для інвестицій держави у новітні розробки і виробництво озброєнь та військової техніки та заохочення держави для партнерства у проектах з державними гарантіями закупівель в рамках державного оборонного замовлення (за умов відповідності технічних характеристик).

 

Крім того, Ліга буде працювати над створенням нових умов для використання можливостей військово-технічного співробітництва з метою створення спільних з іноземними компаніями виробництв, залучення нових технологій в Україну, а також для залучення інвестицій провідних світових компаній.

 

Ліга передбачає представлення владі України альтернативні можливості розвитку ОПК України на основі передового західного досвіду.

 

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ

 

Переклад

Ukrainian Arabic Chinese (Traditional) English French German Italian Portuguese Russian Spanish