161216 0012 грудня 2016 р. виповнилось 25 років з Дня встановлення дипломатичних стосунків між Україною та Литвою. З цього приводу до Києва навіть приїхала президент Литви Даля Грібаускайте, пройшов спільний бізнес-форум, а також у столиці відкрився символічний Литовський сквер. Слід констатувати, що за 25 років ця балтійська країна перетворилася на ключового лобіста українських інтересів на світовій арені.

 

До 25-річчя відновлення дипломатичних відносин між Україною і Литвою були приурочені публічні дебати, що 13 грудня ц.р. відбулись в Дипломатичній академії України. Захід було організовано Інститутом Світової Політики (ІСП ) в рамках масштабного проекту «Аудит зовнішньої політики» спільно з Посольством Литви в Україні. Публічні дебати пройшли за участі Марюса Януконіса, Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні, Володимира Яценківського, Надзвичайного і Повноважного Посла України у Литовській Республіці, Валерія Жовтенко, Надзвичайного і Повноважного Посла України у Литовській Республіці (2011-2015 рр), Віталія Портнікова, міжнародного оглядача, Олени Бетлій, аналітика ІСП, Катерини Зарембо, заступника директора ІСП, представників дипломатичного корпусу, бізнесу, громадянського суспільства, ЗМІ тощо.

 

161215 01

До 25-річчя відновлення дипломатичних відносин між Україною і Литвою в Дипломатичній академії України відбулись публічні дебати / Фото: В.Заблоцький

 

Передусім ІСП було представлено дискусійну записку «Аудит зовнішньої політики: Україна-Литва». Автор дослідження, Олена Бетлій, розповіла про історичні звязки між нашими народами, спільну історичну спадщину, взаємовідносини між нами в новітній історії, ЄС, як орієнтир двосторонньої співпраці та розбудову безпекової і оборонної співпраці. В контексті цього автор також визначила групи інтересів впливу (хто є хто) у наших країнах, наявні ризики і потенційні виклики. Презентація Дослідження завершилося відповідними рекомендаціями.

 

161215 02

Аналітик ІСП Олени Бетлій представила дискусійну записку «Аудит зовнішньої політики: Україна-Литва» / Фото: В.Заблоцький

 

Як зазначалося, коріння контактів між двома народами своїм корінням сягають далекого XIV ст. Успішні процеси державотворення в рамках Великого князівства Литовського (ВКЛ) заклали фундамент, який дозволяє розбудовувати сучасні відносини між державами на основі спільної історичної спадщини, що об’єднує, а не роз’єднує обидві сторони. Водночас, ХХ століття збагатило історичний досвід новим спільним контекстом – створенням незалежних держав і втратою, з великим проміжком у часі, державності; боротьбою з СРСР; пережитими репресіями і терором; поновним виборюванням незалежності; трансформаційними змінами на шляху до ЄС.
Водночас, якщо пам’ять про часи ВКЛ живе завдяки працям істориків та збереженим пам’яткам тієї доби, то взаємодопомога при відновленні державності – це складова живої пам’яті. Це і співпраця литовського руху «Саюдіс» та українського Народного Руху (якими тільки страшними епітетами не нагороджувала обидва рухи кремлівська пропаганда), і налагодження контактів спочатку між громадськими, а згодом і політичними діячами. Про це, а також про допомогу українців своїм литовським побратимам у ті складні часи розповів полковник Микола Поровський.

 

161215 03

Полковник Микола Поровський: взаємодопомога при відновленні державності – це складова живої пам’яті / Фото: В.Заблоцький

 

Проте, міцність наших відносин проходить перевірку у безпековому вимірі. Отже, коли маленька Литва першою наважилася вийти з СРСР, а Москва у відповідь оголосила економічну і енергетичну блокаду, а потім вдалася і до збройної агресії, українці стали на бік литовців. Вони збирали гроші на підтримку, допомагали поставками енергоносіїв для Вільнюса, що замерзав, а також підтримали литовців під час кривавого штурму радянськими військами литовського парламенту і вільнюської телевежі у січні 1991 року.

 

У свою чергу, українці пам’ятають про підтримку, яку отримували від литовців під час революцій 2004 та 2013/2014 років, і високо цінують допомогу і підтримку Литовської Республіки за часів російської агресії, що на жаль триває. Маленька Литва надає Україні військову і економічну допомогу, як в рамках НАТО, так і на двосторонній основі. Це і поставка боєприпасів, які так потрібні ЗСУ на фронті, і допомога в лікуванні і реабілітації наших поранених воїнів. Зокрема, з понад 400 поранених, що пройшли лікування за кордоном, 120 прийняла Литва! Це важливий показник сьогодні, у складних умовах невизначеності як в рамках ЄС, так і у світі.

 

Безпековий вимір відносин між двома країнами - це також створення унікального міжнародного підрозділу, українсько-польсько-литовської бригади, що дозволяє на практиці відпрацьовувати взаємодію і сумісність військових цих країн.

 

Про це говорили під час дискусії і обидва Повноважних Посла. При цьому Марюс Януконіс активно послуговувався виключно українською мовою і це безумовно робить йому честь. Він підкреслив, що Україна в Литві сьогодні є символом героїзму! А ще побажав нашій країні якомога швидше подолати корупцію, вистояти у війні з агресором, перемогти, а водночас трансформуватися і стати повноправним членом ЄС і НАТО. Як цього досягти? В якості прикладу Посол навів слова Президента Литви Далі Грібаускайте по відношенню до власної країни: «Аби вистояти, Литва має бути активною і динамічною!». І з цим не можна не погодитися.

 

161215 04

Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс (ліворуч) та Надзвичайний і Повноважний Посол України у Литовській Республіці Володимир Яценківський (праворуч) / Фото: В.Заблоцький

 

В свою чергу, Володимир Яценківський підкреслив, що в своїй боротьбі проти агресора Україна воює «за Нашу і Вашу свободу», тобто відстоює європейські цивілізаційні цінності. Адже Литва почала саме з цього ще у 1991 р. і перемогла. Він також навів дуже характерний приклад відношення литовців до нас: коли у Вільнюсі приймали Джамалу, сталася сильна злива, яка загрожувала проведенню виступу співачки. Але вона вийшла на відкриту сцену стадіону з прапором України і на фоні транспаранту: «За Нашу і Вашу свободу!» - заспівала! І всі присутні її підтримали стоячи – це було дуже емоційно і дуже щиро. Посол підкреслив, що Литва — це не просто надійний союзник України. Вона має тверду і послідовну позицію щодо ситуації в Україні.

 

Валерій Жовтенко додав, що литовці щиро вірять у справедливість нашої боротьби і тому готові підтримувати Україну надалі. Дипломат назвав ВКЛ, у складі якого у XIII-XVI століттях жили не лише литовці і українці, передвісником сьогоденного ЄС. І тоді не було жодних утисків за національними ознаками, не було і дискримінації. Після Революції Гідності в Україні у відносинах між двома країнами почався якісно новий етап, прийшли нові люди, нова молодь і нова якість.

 

161215 05

Надзвичайний і Повноважний Посол України у Литовській Республіці (2011-2015 рр) Валерій Жовтенко: «Литовці щиро вірять у справедливість нашої боротьби і тому готові підтримувати Україну надалі» / Фото: В.Заблоцький

 

Віталій Портніков зробив наголос на важливості перемоги незалежної України для решти пострадянських республік, адже, мовляв, інакше Росія просто поглине їх у своєму намаганні відтворити колишню імперію. Тому наші партнери добре мотивовані, адже розуміють, що Україна є важливою для Литви геополітично та емоційно. І що без України Росія більше ніколи не буде імперією. І тому для Литви сильна прозахідна Україна не менш важлива, аніж навіть членство в НАТО. Саме це розуміння визначає характер двосторонньої співпраці сьогодні.

 

Адже важливою є не лише та обставина, що Литва виступає адвокатом України в ЄС, де підтримує її в усіх інституціях. Не менш важливо, що литовські політики, урядовці та експерти безпосередньо заангажовані до процесів реформування України. З одного боку, вони є хорошими фахівцями, знають Україну і ще мають досвід, яким чином можна перетворити пострадянську республіку на успішну країну в ЄС. Адже Литва першою вийшла зі складу СРСР, визнавши своє перебування в ньому окупацією. І досягла певних успіхів. Тож значною мірою Вільнюс є прикладом для наслідування в обох процесах, що тільки-но по-справжньому розпочалися в Україні – декомунізації та європеїзації.

 

161215 06

Міжнародний оглядач, журналіст Віталій Портников: «Для Литви сильна прозахідна Україна не менш важлива, аніж навіть членство в НАТО» / Фото: В.Заблоцький

 

Експерти зазначили, що зі свого боку, Україна вдячна за те, що може завжди покладатися на Литву як на стратегічного партнера, щирого друга і відданого союзника. Литва жорстко і послідовно відстоює територіальну цілісність України та підносить питання захисту прав кримських татар на міжнародній арені, а відтак і необхідність продовження санкцій проти Росії.

 

Слід відзначити особливо плідну співпрацю наших дипломатів з литовськими колегами в Раді безпеки ООН у 2014-2015 рр, що дозволило домогтися скликання засідання Радбезу або ухвалення відповідних резолюцій. Крім цього, важливо, що двостороння співпраця охоплює не лише традиційний формат міждержавного спілкування (візити на найвищому рівні, підтримка нацменшин, розвиток економічних відносин, договірно-правової бази двосторонніх відносин тощо), а й регіональний та багатосекторальний формати, включаючи енергетичні питання, культурну, освітню, спортивну, молодіжну тощо складові.

 

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ

 

Більше по темі: УКРАЇНА ТА ЛИТВА ВИЗНАЧИЛИ «ДОРОЖНЮ КАРТУ» РОЗВИТКУ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА НА 2017-2018 РОКИ

 

Переклад

Ukrainian Arabic Chinese (Traditional) English French German Italian Portuguese Russian Spanish